10 цікавих фактів про художницю Соню Делоне

Соня родом з України

Сара Штерн народилася 14 листопада 1885 року в Градизьку на Полтавщині, який тоді входив до складу Російської імперії. Вже згодом вона стане Сонею Делоне. Сьогодні провідні музеї, зокрема MoMA та Національна галерея мистецтв США, вказують місцем народження мисткині Україну.

Соня мала покровителя у постаті свого заможного дядька

Коли Соні було близько п’яти років, вона переїхала до Санкт-Петербургу, де почала жити в родині заможних родичів. Там вона отримала хорошу освіту, відвідувала мистецькі заняття та багато подорожувала Європою. Спогади дитинства, зокрема яскраві українські народні тканини й одяг, пізніше вплинули на її творчість.

Делоне стерла межу між високим мистецтвом та прикладним дизайном 

Соня не хотіла бачити свої роботи лише на стінах музеїв. Мистецтво мало бути поряд, всюди. Чому артом не може стати сукня, тканина, предмет інтер’єру чи книжкова обкладинка?

Її знаменитий клаптиковий плед був створений для сина

У 1911 році, натхненна спогадами про покривала, притаманні українським селянам з її дитинства, Соня зробила для свого маленького сина Шарля клаптикову ковдру. Вона поєднала різнокольорові геометричні шматочки тканини. Ця робота стала важливою віхою в її переході до абстрактного мистецтва.

Соня пошила сукню, що стала «живою картиною»

У 1913 році Делоне створила так звану «одночасну сукню» — яскравий одяг із геометричних кольорових фрагментів. Вона носила її на танці разом із чоловіком Робером Делоне. Подружжя буквально перетворювалося на рухомий витвір мистецтва.

Соня та Робер Делоне розвивали орфізм

Разом із чоловіком вона стала однією з ключових постатей орфізму — авангардного напряму, близького до кубізму. Художників цікавило не стільки зображення предметів, скільки взаємодія кольорів, ритм та відчуття руху. Саме тому в роботах Делоне так багато концентричних кіл, контрастних барв та повторюваних форм.

Вона працювала для театру та кіно

Талант Делоне не обмежувався живописом та модою. Вона створювала костюми та декорації для театральних постановок, зокрема для «Клеопатри» та «Аїди», а також працювала над костюмами для кіно. Її барвисті дизайни допомагали переносити авангардне мистецтво просто на сцену.

У неї була власна дизайнерська студія

У 1920-х роках Делоне відкрила власну студію та активно увірвалась у світ моди. Її клієнтами були відомі люди, а її тканини та одяг вирізнялися сміливими геометричними візерунками й контрастними кольорами. Вона також брала участь у знаменитій Паризькій міжнародній виставці декоративного мистецтва 1925 року.

Вона виступала за зручний сучасний одяг

Делоне не вважала, що краса вимагає жертв. Мисткиня прагнула створювати одяг, що відповідатиме сучасному активному життю. У лекції в Сорбонні 1926 року вона говорила про необхідність сучасного жіночого одягу й виступала проти обмежувального корсета.

Одеський МСМ створив імерсивний простір, присвячений Делоне

У рамках проєкту, присвяченого Соні Делоне, було створено імерсивне кіно за мотивами творчості художниці: простір із панорамною 360° відеопроєкцією, що занурює глядача у візуальний світ мисткині. Після завершення проєкту цей простір продовжить працювати на постійній основі: для нього створюватимуться нові імерсивні фільми, присвячені українському мистецтву, художникам та культурним явищам. Таким чином, він стане першим в Україні постійним музейним залом, спеціально створеним для імерсивного досвіду, та платформою для подальших експериментів із панорамним відео, цифровим мистецтвом і новими способами музейної оповіді.

Соня Делоне довела, що мистецтво може бути всюди — на полотні, на сукні, у книжці, в інтер’єрі та навіть у русі людини. Її яскраві кольори й сміливі форми зробили її однією з художниць, які змінили уявлення про те, де закінчується живопис і починається дизайн.