Українська співачка INEYA вперше відверто розповіла про розпад гурту SESTRA, розлучення, сольну кар’єру, доньку та плани взяти участь у Національному відборі на Євробачення.
Чому розпався гурт SESTRA та як з’явився проєкт INEYA
Учасниця гурту SESTRA Інесса Грицаєнко вирішила розпочати сольну кар’єру під ім’ям INEYA. В ексклюзивному інтерв’ю для видання Liza.ua українська співачка відверто розповіла, чому розпався гурт, як пережила розлучення та що найбільше мотивує її в новому житті й творчості.
Як ти згадуєш час у гурті SESTRA? Що було найціннішим у спільній творчості?
– Свій час у гурті SESTRA я згадую з любов’ю і вдячністю. Вдячністю моїй сестрі (тепер уже кумі) й усім слухачам, які нас дуже підтримували та мотивували створювати музику. Це час, коли душа співала, а я з нетерпінням чекала концертів, щоб обмінятися енергією зі слухачами та глядачами.
Чому гурт розпався і як ти пережила цей етап?
– Коли я вийшла заміж і завагітніла моєю донькою, ми зрозуміли, що наші сенси змінюються. Як і моє життя. Сенси в наших піснях уже не були б такими правдивими й щирими, як зараз у проєкті INEYA. Тому що насамперед я ділюся зі слухачами своїм життям, новими статусами та переживаннями.
Які пісні гурту стали для тебе найбільш знаковими?
– Це пісні “У мирному Києві”, “Життя продовжується” та “Зоряне”.
Пісня “У мирному Києві” — про внутрішні переживання і тугу за домівкою, адже в момент її написання ми перебували у Німеччині.
“Життя продовжується” — це офіційний кавер на пісню Тіни Кароль, яка після її виходу запросила нас виступити на своєму концерті в Палаці “Україна”.
Пісня “Зоряне”, записана у feat. з OLIVAN, розповідає історію багатьох людей, які ще разом, але їхні погляди, сенси й думки вже різні.
Що для тебе означає новий початок у сольній кар’єрі?
– Не просто нова музика. Не просто новий образ. Це виклик. Насамперед — самій собі. Я більше не хочу відповідати чужим очікуванням чи боятися бути незручною. Хочу бути чесною. Справжньою. Живою. За цей час я пройшла крізь моменти, які змінили мене. Вони навчили не лише вистояти, а й знайти в собі силу. Ту, яка не кричить, а спокійно знає, ким вона є.
Сьогодні починається етап жінки, яка сильна не лише зовні, а й усередині. Жінки, яка не боїться ризикувати, творити, помилятися, починати спочатку іти за своїм голосом. Цей шлях — про свободу. Про сміливість бути собою. Про музику, яка народжується з прожитого, а не вигаданого. Я готова. І це лише початок.
Які теми ти хочеш розкривати у своїй музиці зараз?
– Це історії, які проживають тисячі людей, але не завжди наважуються озвучити.
У своїх піснях я хочу говорити про кохання, яке окрилює і руйнує. Про втрати, після яких доводиться збирати себе заново. Про силу жінки, яка народжується не тоді, коли все легко, а тоді, коли здається, що сил більше немає. Про самотність. Про свободу. Про вибір себе. Про материнство, яке змінює назавжди. Про страхи, трансформацію, віру, внутрішнє світло та шлях до себе.
Я хочу, щоб у кожній пісні було щось більше, ніж просто слова. Щоб кожен, хто її почує, впізнав у ній частинку власної історії.
Які творчі плани INEYA та чи хоче на Євробачення
Чи плануєш вихід на міжнародну сцену?
– Так, планую. Почнемо з Національного відбору на Євробачення.
Як розлучення вплинуло на тебе як жінку й артистку?
– Розлучення не зробило мене слабкою. Воно змусило познайомитися із собою заново. Як жінка я навчилася більше не втрачати себе, не жити чужими очікуваннями й не боятися починати з нуля. Я зрозуміла, що справжня сила не в тому, щоб ніколи не падати, а в тому, щоб щоразу знаходити в собі сміливість піднятися.
Я навчилася обирати себе без почуття провини. Навчилася чути свій внутрішній голос. І зрозуміла, що любов до себе — це не егоїзм, а фундамент усього. Як артистка я стала чеснішою. Тепер не хочу писати пісні лише заради красивих слів чи мелодій. Хочу створювати музику, яка народжується з прожитого. З болю, який став силою. З тиші, у якій я знайшла себе. З досвіду, який уже неможливо забути.
Моя творчість більше не про ідеальні історії. Вона про справжнє життя. Про втрати, трансформацію, кохання, яке змінює, і про жінку, яка після всього не перестала вірити ні в себе, ні в любов. Можливо, саме розлучення стало тією точкою, після якої я нарешті почала жити своє життя. І саме з цієї точки починається моя нова музика.
Як ти поєднуєш виховання доньки з творчістю?
– Правда в тому, що я не намагаюся знайти ідеальний баланс. Я вчуся жити в ньому щодня. Є дні, коли я повністю мама. Є дні, коли занурююсь у музику. А є дні, коли доводиться бути всім одночасно. Материнство не забрало в мене мрію. Воно змінило її сенс. Моя донька нагадує мені, заради чого я не маю права здаватися.
Вона вчить мене бути терплячою, щирою, сильною і цінувати кожну мить. А творчість допомагає не загубити себе серед щоденних турбот, залишатися живою, відчувати, створювати. Так, іноді я записую ідеї, поки вона спить. Іноді — голосові нотатки між прогулянками. Іноді доводиться переносити плани, тому що вона потребує мене більше.
І це не про жертви. Це про пріоритети. Я хочу, щоб моя донька бачила поруч не лише люблячу маму, а й жінку, яка не боїться мріяти, працювати й утілювати свої ідеї в життя. Бо я вірю: найкращий приклад для дитини — це мама, яка любить її всім серцем, але при цьому не перестає бути собою.
Що допомагає тобі залишатися сильною у складні моменти?
– Якщо чесно, я не завжди сильна. Я теж плачу. Сумніваюся. Втомлююся. Бувають дні, коли хочеться просто зупинитися. Але щоразу знаходжу причину йти далі. Мене тримає віра в те, що після найтемнішої ночі завжди настає світанок.
Мене тримає моя донька. Вона щодня нагадує мені, що навіть у найскладніші моменти життя є безумовна любов, заради якої варто підніматися. Мене тримає музика. Вона стала місцем, де я можу прожити свої емоції, перетворити біль на слова, а досвід — на пісні.
І найбільше мене тримає розуміння, що всі випробування приходять не для того, щоб зламати нас. Вони приходять, щоб показати, ким ми є насправді. Сьогодні я вже не боюся складних періодів, бо знаю, що вони минають. А все, що я проходжу, стає частиною моєї сили, моєї історії й моєї творчості.
Можливо, справжня сила — це не ніколи не падати, а щоразу знаходити в собі сміливість піднятися ще раз.
Що стало для тебе найбільшим відкриттям після початку сольної кар’єри?
– Це те, що справжній суперник завжди ти сам. Не алгоритми. Не конкуренція. Не цифри. А твої страхи, сумніви й бажання бути ідеальною. Я зрозуміла, що творчість не народжується там, де все бездоганно. Вона народжується там, де ти дозволяєш собі бути справжньою.
Ще одне відкриття — люди відчувають щирість. Їх неможливо зачепити лише красивою картинкою чи модним звучанням. Але їх можна зворушити історією, у якій вони впізнають себе. Саме тому я більше не хочу створювати музику, яка просто звучить. Хочу створювати музику, яка залишається.
І, мабуть, найцінніше відкриття — шлях артиста починається не тоді, коли в тебе з’являються слухачі. Він починається в той момент, коли ти перестаєш боятися показати світу себе справжню. Саме з цього моменту для мене почалася не просто кар’єра. Почалася моя історія.
Яку пораду ти дала б жінкам, які переживають розлучення й починають новий етап життя?
– Якби мене запитали, яку пораду я дала б жінці, яка зараз проходить через розлучення, я б сказала лише одне: “Не поспішай ставити на собі крапку”. Так, зараз може здаватися, що все, що ти будувала, зруйнувалося. Що життя розділилося на “до” і “після”. Що попереду лише невідомість.
Але іноді саме кінець однієї історії стає початком найважливішої — історії про тебе. Дозволь собі прожити цей біль. Не тікай від нього. Не змушуй себе бути сильною щохвилини. Сльози не роблять тебе слабкою. Вони допомагають відпустити те, що більше не належить твоєму життю.
І коли одного дня ти подивишся на себе в дзеркало, то побачиш уже не жінку, яку залишили. А жінку, яка обрала себе. Не бійся починати спочатку. Не бійся мріяти знову. Не бійся відкривати нові двері. Твоє життя не закінчується після розлучення. Для багатьох жінок саме з цього моменту воно вперше по-справжньому починається.
Які творчі плани хочеш реалізувати найближчим часом і чому?
– Зараз мій головний творчий план — не просто випускати нові пісні. Я хочу створити музичний проєкт, у якому кожна композиція буде продовженням попередньої. Де музика, візуал, сенси й моя особиста історія складуться в одну цілісну картину. Я хочу говорити про те, що багато хто відчуває, але не завжди може висловити: про кохання, втрати, силу, материнство, самотність, свободу, трансформацію і шлях до себе.
Мені важливо, щоб люди не просто слухали мої пісні. Я хочу, щоб вони знаходили в них підтримку, впізнавали себе й розуміли, що вони не самі. Попереду багато роботи: нові релізи, новий сингл, кліпи, живі виступи, співпраця з творчими людьми та розвиток мого музичного світу.
Я більше не женуся за швидким результатом. Я хочу будувати кар’єру, яка матиме сенс. Крок за кроком. Пісня за піснею. Бо моя найбільша мрія — залишити після себе не просто музику, а історії, які житимуть у серцях людей ще довго після того, як закінчиться останній акорд.
Нагадаємо, що раніше CHERNETSKA зізналася, хто допоміг їй здійснити дитячу мрію, автомобіль Антоніни Хижняк заглохнув просто посеред дороги, Ектор розкрив рецепт літнього пирога зі свіжими абрикосами.