Взимку тарілка непомітно стає бежевою: каша, хліб, картопля, макарони, щось запечене з сиром. Овочі ніби є – у борщі, у вінегреті на свята, але до рекомендованої кількості зазвичай не дотягують.

Добра новина: щоб їсти більше овочів узимку, не потрібні складні рецепти чи вихідні біля плити. Потрібні кілька простих звичок – і трохи науки, яка допомагає переоцінити користь заморожених овочів і томатної пасти.

Скільки овочів насправді потрібно і чому взимку їх бракує

Всесвітня організація охорони здоров’я радить усім, кому більше 10 років, з’їдати щонайменше 400 г овочів і фруктів на день. Це сумарна кількість, а не 400 г лише овочів. Картопля, батат, маніок та інші крохмалисті овочі ВООЗ у цій нормі не враховує. Тож картопляне пюре на гарнір – смачно, але до рекомендованої кількості овочів і фруктів воно не зараховується.

Як це виглядає на практиці: середнє яблуко на сніданок (приблизно 150 г), велика морква, натерта в салат (приблизно 100 г), і порція тушкованої капусти чи броколі на вечерю (приблизно 150 г) – разом виходить близько 400 г. Цифри орієнтовні, але вони показують, що норма досяжна без жодних кулінарних подвигів.

Взимку з цим складніше з кількох причин. Свіжі томати й огірки втрачають смак і дорожчають, свіжих салатів частіше хочеться менше, ніж теплих і ситних страв, а короткий день забирає час і сили на готування. Овочі випадають з раціону не через небажання, а через логістику. Тому й розв’язувати задачу найпростіше логістично: мати овочі під рукою і додавати їх до того, що ти й так готуєш.

Що овочі роблять для шкіри – і як швидко це видно

Наочний аргумент для тих, хто стежить за станом шкіри, дало дослідження Університету Сент-Ендрюс, опубліковане в PLOS ONE у 2012 році. Науковці шість тижнів спостерігали за 35 учасниками, які не користувалися макіяжем чи автозасмагою, і вимірювали колір шкіри приладом. Чим більше овочів і фруктів людина додавала до раціону, тим більше в шкірі з’являлося теплих червонуватих і жовтуватих відтінків. Відповідають за це каротиноїди – рослинні пігменти на кшталт бета-каротину з моркви та лікопіну з томатів, які частково накопичуються в шкірі.

Друга частина роботи стосувалася сприйняття. Дослідники обробляли фотографії облич, змінюючи лише колір шкіри, а учасники обирали, яка з двох версій виглядає здоровішою чи привабливішою. Оцінювали саме зображення і колір, а не стан здоров’я людей на фото. За розрахунками авторів, різниця, яку помічало око, відповідала приблизно трьом порціям овочів і фруктів на день. Це оцінка в межах конкретного дослідження, а не універсальний поріг: вибірка невелика, учасники здебільшого мали світлу шкіру, тож для інших фототипів даних мало. І це не заміна сонцезахисту чи догляду, а радше «рум’янець зсередини», який працює разом з ними.

Заморожені овочі – не компроміс, а хитрість

Якщо в тебе досі є відчуття, що заморожена броколі – це «на крайній випадок», ось дані. У дослідженні 2017 року в Journal of Food Composition and Analysis порівнювали три варіанти: свіжі продукти, заморожені та свіжі, що п’ять днів пролежали в холодильнику, як це зазвичай буває вдома. Серед овочів були броколі, цвітна капуста, кукурудза, стручкова квасоля, зелений горошок і шпинат.

Вимірювали три показники – вітамін C, бета-каротин і фолати. У більшості порівнянь цих речовин різниці не виявилося, а там, де вона була, заморожені продукти частіше вигравали в тих, що полежали в холодильнику. Це стосується саме цих поживних речовин і цих продуктів, а не всієї поживної цінності заморожених овочів.

Пояснення просте: овочі для заморожування обробляють невдовзі після збору, тоді як «свіжі» встигають проїхати сотні кілометрів, полежати на полиці магазину, а потім ще й у твоєму холодильнику – і весь цей час частина вітамінів руйнується. Багато овочів перед заморожуванням бланшують, тобто коротко обробляють гарячою водою чи парою, тому вони готуються швидше за сирі. Для прозорості: дослідження проводили в партнерстві з Frozen Food Foundation – організацією, пов’язаною з виробниками заморожених продуктів, тож результати варто читати з урахуванням цього.

Практичний висновок: тримай у морозилці три-чотири пакети – броколі, шпинат у брикетах, зелений горошок, суміш для супу. Їх не треба мити, чистити й нарізати. Розморожувати заздалегідь теж не варто: овочі втрачають форму і пускають воду. Додавай заморожені овочі без попереднього розморожування до гарячої страви – у суп, у каструлю з макаронами незадовго до готовності, на сковорідку до омлету. Час залежить від виду овочів і розміру шматочків, тож орієнтуйся на інструкцію на пакованні та на готовність.

Томатна паста, тушкування і ложка олії: коли обробка допомагає

Ще один стійкий міф – що будь-яка термічна обробка «вбиває» користь. Насправді все залежить від того, про яку речовину йдеться. Науковці Корнельського університету нагрівали томати при 88 °C протягом двох, 15 і 30 хвилин. Вітаміну C ставало менше – на 10, 15 і 29 % відповідно. Зате вміст транс-лікопіну, виміряний у самих томатах, зростав на 54, 171 і 164 %, а загальна антиоксидантна активність – на 28–62 %. Це лабораторний аналіз продукту, а не вимірювання засвоєння в організмі людини, але автори пов’язують результат з тим, що нагрівання вивільняє лікопін з клітинної структури томатів. Тож томатна паста, пасата чи тушковані томати з банки взимку – цілком гідне джерело лікопіну.

Друга умова – жир. Каротиноїди розчиняються в жирах, і невелика кількість жиру в страві покращує їхнє засвоєння. У невеликому дослідженні Університету штату Айова 2004 року сім учасників їли однаковий салат зі шпинатом, салатом ромен, морквою й томатами черрі із заправкою без жиру, зі зниженим і з повним вмістом ріпакової олії. Зі знежиреною заправкою каротиноїди в крові майже не з’являлися, а з повножирною засвоювалися найкраще.

Пізніша робота Університету Пердью показала, що з ріпаковою олією, багатою на мононенасичені жири, засвоєння каротиноїдів із салату було зіставним при 3 г і при 20 г жиру; для інших видів жиру результат більше залежав від кількості. Ці висновки стосуються конкретних салатів і показників, але практичний підсумок простий: чайна ложка олії, кілька скибочок авокадо чи жменя насіння допомагають отримати більше з моркви, гарбуза чи шпинату.

Квашені овочі – зимова класика з науковим бонусом

Квашена капуста, огірки чи кімчі – те, що в українській кухні взимку є майже завжди. Цікаві дані про ферментовані продукти дало дослідження Стенфордського університету 2021 року, опубліковане в журналі Cell. Кілька десятків здорових дорослих десять тижнів харчувалися за одним із двох планів. Одна група поступово доводила кількість ферментованих продуктів до близько шести порцій на день – це були йогурт, кефір, кімчі, квашені овочі, овочеві розсоли, комбуча. Друга група збільшувала кількість клітковини. У групі ферментованих продуктів зросло різноманіття кишкової мікробіоти і знизився рівень 19 білків, пов’язаних із запаленням. У групі клітковини за цей короткий період різноманіття мікробіоти не зросло.

Важливо читати ці результати точно: учасники їли різні ферментовані продукти в значній кількості, тож переносити ефект на кілька ложок квашеної капусти як доведений не можна. Квашені овочі – смачний і корисний елемент різноманітного раціону, але не ліки.

Ще два застереження. Перше – сіль: ВООЗ радить не більше 5 г солі на день, а квашені овочі солоні, тож краще їсти їх як доповнення до страви, а не окремою великою порцією. Друге – різниця між способами заготівлі. Ферментація (квашення) – це процес, у якому молочнокислі бактерії перетворюють цукри овочів на кислоту, і в непастеризованому продукті вони залишаються живими. Маринування – це консервування оцтом, без ферментації. Пастеризація – нагрівання банки, яке значно знижує кількість життєздатних мікроорганізмів. Тому якщо тобі потрібні саме ферментовані овочі, обирай натуральне квашення без оцту і без пастеризації.

Зимові овочі, які завжди під рукою

ОвочЧим цікавийНайпростіший спосіб додати
МоркваБета-каротин, клітковинаНатерти в салат з ложкою олії
ГарбузБета-каротин, м’яка солодкістьЗапекти кубиками на деку, додати до супу чи макаронів
БурякКлітковина, фолатиЗапекти в фользі цілим, зберігати в холодильнику і нарізати за потреби
Білокачанна капустаВітамін C, клітковинаТонко нашаткувати й тушкувати з цибулею до м’якості
Квашена капустаФерментований продуктДві-три ложки до гарніру чи в бутерброд
Заморожений шпинатЛютеїн, фолатиБрикет в омлет, макарони чи крем-суп
Заморожена броколіВітамін C, клітковинаУ суп чи до макаронів, орієнтуючись на час на пакованні
Томатна пастаЛікопінЛожка в соус, рагу або підливу

Сім способів додати овочі без складних рецептів

Найпростіша стратегія – не вигадувати нові страви, а додавати овочі до звичних. Ось прийоми, які не вимагають ні навичок, ні зайвого часу:

  • Плюс одна жменя. До того, що вже готуєш, додай овоч: у гречку – заморожений горошок і моркву, у макарони – броколі, у курячий суп – брикет шпинату.
  • Половина тарілки. Перед тим як накладати основну страву, поклади овочі – тушковані, запечені, квашені. Це практична модель збалансованої тарілки, а не те саме, що рекомендація ВООЗ про 400 г овочів і фруктів на добу, але вона допомагає до неї наблизитися.
  • Деко на кілька днів. Раз на тиждень запечи буряк, моркву, гарбуз і цибулю. Якщо швидко охолодити готові овочі й зберігати в закритому контейнері в холодильнику, вони залишаються придатними три-чотири дні та перетворюються на салат, гарнір чи начинку для лаваша за дві хвилини.
  • Суп-пюре з того, що є. Цибуля, морква, пакет замороженої броколі чи гарбуз, вода або бульйон, варіння до м’якості і блендер. Без рецепта, без точних пропорцій.
  • Овочевий сніданок. Омлет зі шпинатом, тост з томатами з пасати, яєчня з цибулею та замороженим перцем – перша порція зараховується ще до роботи.
  • Соус як «схованка». У томатний соус для макаронів чи підливу додай тертий кабачок, моркву або гарбуз. У соусі смак овочів може бути менш помітним – це зручно для тих, хто їх не дуже любить.
  • Зелень на підвіконні. Цибуля в склянці з водою чи мікрозелень у контейнері – мінімум зусиль, а в кожну страву можна додати щось свіже.

Почни з одного-двох прийомів, а не з усіх одразу: звичка, яка не вимагає зусиль, приживається швидше, ніж ідеальний план, від якого втомлюєшся за тиждень.

Помилки, через які овочі «не працюють»

Перша – ставка лише на сирі салати. Взимку свіжі салати не всім хочеться їсти регулярно, а тушковані й запечені овочі – повноцінна альтернатива, яка для деяких речовин, як-от лікопіну, ще й має переваги. Друга – страх жиру: знежирені заправки не прибирають поживних речовин з овочів, але можуть знижувати засвоєння жиророзчинних сполук, зокрема каротиноїдів. Третя – довге варіння овочів у великій кількості води, яку потім виливають.

Водорозчинні вітаміни, зокрема вітамін C, частково переходять у відвар, тож краще готувати на парі, тушкувати або варити суп, де рідина залишається в тарілці. І четверта – спроба замінити овочі соками чи вітамінними комплексами. Добавки можуть бути доречними за призначенням лікаря, але клітковини, каротиноїдів у природному поєднанні та відчуття ситості, які дає тарілка овочів, вони не відтворюють.

Джерела

  1. WHO – Healthy diet (fact sheet)
  2. Whitehead R.D. et al. You are what you eat: within-subject increases in fruit and vegetable consumption confer beneficial skin-color changes. PLOS ONE, 2012
  3. Li L. et al. Selected nutrient analyses of fresh, fresh-stored, and frozen fruits and vegetables. Journal of Food Composition and Analysis, 2017
  4. Dewanto V. et al. Thermal processing enhances the nutritional value of tomatoes by increasing total antioxidant activity. J Agric Food Chem, 2002
  5. Iowa State University – Got fat? You need it to reap cancer-prevention benefits of vegetables, 2004
  6. Purdue University – No-fat, low-fat dressings don’t get most nutrients out of salads, 2012
  7. Stanford Medicine – Fermented and Fiber-rich Food Study

Від Moderator

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *