Співачка CHERNETSKA відверто розповіла про шлях від блогерки до артистки, підтримку чоловіка, боротьбу зі страхами, музику та свою найбільшу творчу мрію. Хто її мотивує, читай у матеріалі.
CHERNETSKA розповіла, як наважилася розпочати музичну кар’єру
Співачка CHERNETSKA починала з фотографій в Instagram, а сьогодні впевнено будує себе не лише як блогерка, а й як артистка. В ексклюзивному інтерв’ю для журналу Liza.ua вона розповіла, як знайшла власний стиль та чому вважає критику важливою частиною розвитку.
Про те, як підтримка чоловіка допомогла співачці здійснити дитячу мрію та чому сьогодні вона найбільше прагне вийти на сцену зі своїм сольним концертом, дізнайся нижче в інтерв’ю.
Як ти почала свій шлях у соцмережах і що допомогло сформувати власний стиль?
– Мій шлях у соцмережах почався дуже природно — просто тому, що мені це щиро подобалося. Я з дитинства любила фотографувати й фотографуватися. Для мене це було не роботою, а улюбленим хобі.
Приблизно у 12–13 років я вже просила тата подарувати мені першу камеру або брала його, адже він теж захоплювався фотографією. Саме тоді я почала більше цікавитися тим, як будувати кадр, працювати зі світлом, композицією. У 13–14 років почала публікувати перші фото в Instagram, а вже у 15–17 — активно вести свої соцмережі.
На той момент я просто любила бути в кадрі й експериментувати. Багато спостерігала за людьми, які мене надихали, аналізувала, що саме мені подобається в їхньому контенті, відтворювала окремі ідеї, пробувала різні формати фото, відео та сторіс. Це був постійний процес пошуку й практики.
Мені здається, власний стиль не з’являється миттєво. Він формується через надивленість, регулярну практику та сміливість експериментувати. Чим більше ти спостерігаєш, знімаєш, помиляєшся й пробуєш знову, тим швидше знаходиш те, що справді відображає тебе.
Які теми — краса, мода, догляд, стосунки — найбільше відгукуються твоїй аудиторії?
– Безумовно, на першому місці — тема стосунків. Саме вона викликає найбільший відгук, адже кожен хоча б раз переживав закоханість, розчарування, труднощі чи щасливі моменти у стосунках. Це дуже емоційна й близька для всіх тема.
Мені й самій цікаво спостерігати за історіями інших людей, тому я добре розумію, чому аудиторія так реагує на щирі особисті розповіді. Коли публічна людина ділиться своїм досвідом, показує не лише красиву картинку, а й справжні емоції, це завжди викликає більше довіри та інтересу.
На другому місці для моєї аудиторії — тема догляду за собою. Людям цікаві б’юті-знахідки, улюблені засоби, щоденні ритуали та особисті рекомендації. Але якщо порівнювати, то між інтересом до стосунків і до догляду різниця справді дуже велика — тема стосунків беззаперечно лідирує.
Чим для тебе є блогінг: робота, самовираження чи спосіб надихати інших?
– Для мене блогінг — це поєднання всього: і робота, і самовираження, і спосіб надихати інших.
Коли я тільки починала, це було насамперед про творчість. Я годинами могла фотографувати, монтувати відео, шукати цікаві ефекти, підбирати музику й через контент передавати свій настрій та емоції. Це було моє улюблене хобі, від якого я отримувала справжнє задоволення.
Згодом блогінг став професією. Як і будь-яка робота, він має свої складні періоди. Постійно потрібно вигадувати нові ідеї, залишатися цікавим для аудиторії, бути в ресурсі, навіть коли внутрішньо втомлений. Бували моменти, коли мені хотілося все змінити, тому що емоційно це дуже непроста сфера.
Але щоразу, коли дозволяю собі відпочити й відновитися, я знову згадую, чому колись закохалася в цю справу. Найцінніше для мене — можливість надихати людей. І, як не дивно, іноді я надихаюся навіть сама собою. Коли переглядаю свої влоги чи архівні відео, розумію, скільки всього пережила, скільки цікавих моментів було, і це мотивує мене рухатися далі та створювати ще більше.
Сьогодні блог для мене — це не лише спосіб ділитися своїм життям, а й можливість підтримувати інших власним прикладом. А самовираження зараз дедалі більше знаходжу в музиці — це новий етап мого життя, який відкриває для мене зовсім інші емоції та творчі можливості.
Чому підтримка чоловіка стала вирішальною для CHERNETSKA
Як ти вирішила розвивати музичний напрям і створити бренд CHERNETSKA?
– Якщо чесно, це була моя мрія ще з дитинства. Але вона здавалася настільки великою й недосяжною, що я довгий час навіть не наважувалася зробити перший крок. Мені завжди хотілося стати артисткою, але страх був сильнішим за бажання.
Переломним моментом стала зустріч із моїм чоловіком. Саме він одним із перших по-справжньому повірив у мене. Він постійно говорив: “У тебе все вийде. Це твій шлях”. Його підтримка дала мені сміливість спробувати те, про що я так довго лише мріяла.
Він був поруч не лише словами, а й діями — допомагав, підказував, мотивував і не дозволяв мені здаватися, коли я сумнівалася в собі. І я зрозуміла, що найстрашніше — не спробувати.
Саме так народилася CHERNETSKA — не просто сценічне ім’я, а відображення нового етапу мого життя. Це про сміливість бути собою, чесно говорити про свої почуття через музику й дозволити собі здійснити мрію, яку колись вважала недосяжною.
Я щиро впевнена: якби не підтримка мого чоловіка, мені було б набагато складніше наважитися на цей крок. Він став людиною, яка допомогла мені повірити в себе саме тоді, коли мені цього найбільше бракувало.
Які особисті переживання ти вкладаєш у свої пісні — “невинна я”, “погляд твій”, “чи я варта”, “прокинься”?
– Кожна з цих пісень народилася з абсолютно різних етапів і станів мого життя, тому однією історією їх об’єднати неможливо. Це різні емоції, різні переживання й різні трансформації, які я проживала.
Найбільш особистими для мене стали “Чи я варта” та “Прокинься”. Саме ці пісні давалися мені найважче, тому що через них я вперше дозволила собі бути максимально чесною із собою та слухачами. Музика стала для мене способом поговорити про внутрішнього критика, власні страхи, сумніви й ті зміни, які відбувалися всередині мене. Саме після цих треків я відчула, що стала трохи вільнішою.
“Невинна я” має зовсім інший настрій. Це легша історія, у якій є своя ідея, але вона не народилася з глибокої особистої драми. Для мене це насамперед пісня про емоцію та настрій.
А “Погляд твій” — одна з моїх найулюбленіших робіт. Вона про ту особливу хімію, яка виникає між двома людьми. Це відчуття неможливо пояснити логічно, але його дуже легко впізнати, коли воно приходить. Мені хотілося передати саме цю магію, щоб кожен, хто хоча б раз її відчував, зміг знайти в цій пісні частинку себе.
Для мене музика — це щоденник, у якому кожен трек зберігає окрему главу мого життя. Іноді це велика особиста історія, а іноді — лише одна сильна емоція, яка в певний момент була настільки важливою, що перетворилася на пісню. Саме тому мені так цікаво, куди життя приведе мене далі й які історії ще народяться з моїх нових переживань.
Чи є для тебе музика способом говорити про жіночу силу й право бути собою?
– Для мене музика — це насамперед спосіб говорити. Через неї я можу передати свої думки, емоції та переживання набагато точніше, ніж звичайними словами. Мені важливо, щоб мене не просто слухали, а й відчували.
У кожен період життя музика набуває для мене нового сенсу. Іноді вона допомагає прийняти себе, іноді — прожити складні емоції, а іноді — сказати близькій людині те, що важко висловити в повсякденному житті. Наприклад, пісня “Злітай” народилася з моїх стосунків із чоловіком. Вона про довіру, підтримку й відчуття легкості поруч із людиною, яку любиш.
Якщо говорити про жіночу силу, то для мене вона насамперед полягає в сміливості бути собою. Не боятися своїх почуттів, не приховувати вразливість і чесно говорити про те, що для тебе важливо. Саме це я й намагаюся робити у своїй музиці.
Я почала записувати свої перші пісні ще кілька років тому, але лише згодом наважилася випустити дебютний трек. І сьогодні вже не уявляю свого життя без музики. Вона стала невіддільною частиною мене, моїм способом самовираження та найщирішим діалогом зі слухачами.
Як ти поєднуєш lifestyle‑контент, б’юті‑напрям і музику в одному образі?
– Я вже давно не думаю про це як про різні напрямки, які потрібно якось поєднувати. Для мене все це — частини однієї мене.
Lifestyle, б’юті й музика — не існують окремо, адже кожен із цих напрямів відображає різні сторони мого життя. Сьогодні я можу записувати нову пісню, завтра — ділитися своїми улюбленими засобами догляду, а післязавтра показувати звичайний день чи моменти, які мене надихають. Усе це — щиро й органічно.
Звісно, буває, що я втомлююся. Як і в будь-якій творчій професії, є моменти, коли хочеться зробити ще краще, коли щось не виходить із першого разу або потрібен час, щоб відновитися. Але я ніколи не втомлююся від самої ідеї створювати. Навпаки — саме творчість дає мені енергію рухатися вперед.
Мабуть, секрет у тому, що я не намагаюся відповідати якомусь образу. Я просто живу своїм життям і ділюся тим, що для мене справді важливо. Саме тому і музика, і блог, і б’юті-контент так природно поєднуються між собою — вони всі є продовженням мене.
Про що мріє CHERNETSKA після старту музичної кар’єри
Що для тебе означає жіноча самореалізація сьогодні?
– Мені здається, що самореалізація не має статі. Вона насамперед про людину, яка дозволяє собі жити так, як відчуває, і займатися тим, що справді любить.
Для мене дуже важливо мати мету й рухатися до неї. Це не обов’язково мають бути глобальні досягнення чи гучний успіх. У кожного свій масштаб мрій і свої перемоги. Але коли людина знає, заради чого прокидається щоранку, життя набуває сенсу й наповнюється енергією.
Якщо говорити саме про жіночу самореалізацію, то для мене вона полягає у свободі бути собою. Не жити за чужими очікуваннями чи нав’язаними правилами, не боятися змінюватися, обирати власний шлях і не відмовлятися від своїх мрій лише тому, що хтось вважає їх недоречними.
Я вірю, що найважливіше — слухати себе, довіряти своїм відчуттям і будувати життя, яке робить щасливою саме тебе. Адже справжня самореалізація — це не відповідати чиїмось уявленням про успіх, а проживати своє життя чесно, із задоволенням і в гармонії з собою.
Як ти справляєшся з критикою чи сумнівами у соцмережах?
– Я дуже спокійно ставлюся до конструктивної критики. Ба більше — я її ціную. Мені здається, що вона є важливою частиною розвитку будь-якої людини, особливо якщо ти публічна особистість або артист.
Для мене є велика різниця між критикою та хейтом. Хейт не несе жодної цінності, його мета — образити або зачепити. А конструктивна критика — це коли людина аргументовано говорить: “Тут можна було зробити інакше” або “Ось чому я з тобою не погоджуюся”. До таких думок я завжди прислухаюся.
Звісно, іноді навіть справедлива критика може бути неприємною. Але я намагаюся не реагувати емоційно. Натомість аналізую почуте, роблю висновки й беру для себе те, що справді допоможе стати кращою.
Я переконана, що людина перестає розвиватися в той момент, коли перестає чути інших. Тому я не боюся критики — навпаки, сприймаю її як можливість рости й ставати сильнішою.
Які зміни у житті ти вважаєш найбільш важливими за останні роки?
– Найважливіша зміна для мене — це те, що я наважилася розпочати музичну кар’єру. Можливо, зараз я справді багато про це говорю, але саме цей крок найбільше змінив мене як людину.
Ще кілька років тому я була дуже невпевненою в собі. Мені було страшно зробити навіть найпростіші речі: зателефонувати, замовити доставку чи просто зайти до закладу й звернутися до офіціанта. Усередині мене жила дуже налякана дівчина, яка постійно сумнівалася в собі.
Усе почало змінюватися тоді, коли я дозволила собі творити. Коли почала записувати свої пісні, працювати над музикою й ділитися тим, що народжується всередині мене. Для мене дуже важливо, що люди сьогодні слухають саме мої історії, мої тексти, мої емоції. Це вже не просто виконання — це справжнє самовираження.
Саме творчість допомогла мені стати впевненішою, навчила довіряти собі й перестати боятися бути почутою. Сьогодні я відчуваю, що нарешті знайомлюся із собою справжньою — без постійних страхів і сумнівів, але з мріями, цілями та бажанням рухатися вперед.
Мені здається, іноді достатньо зробити лише один сміливий крок назустріч своїй мрії, щоб змінити не лише професію, а й усе своє життя. Для мене таким кроком стала музика.
Чи плануєш розширювати свою присутність у музиці — концерти, альбом, міжнародна сцена?
– Так, безумовно. Найбільша моя мрія зараз — провести власний сольний концерт. Якщо чесно, ця думка одночасно і дуже надихає, і дуже лякає. Адже це вже зовсім інший рівень відповідальності: люди прийдуть саме на мене, і мені хочеться дати їм максимум — емоційно, творчо й професійно.
Я ще вчуся бути впевненою на сцені. Спів — це дуже чесна історія, де хвилювання неможливо приховати. Коли нервуєш, це одразу відчувається і в голосі, і в стані. Саме тому я не хочу поспішати. Для мене важливо вийти до свого слухача тоді, коли я буду повністю готова й почуватимуся впевнено.
Водночас я точно знаю, що хочу розвиватися в музиці настільки, наскільки це буде можливо. Хочу випускати нові пісні, працювати над альбомами, рости як артистка й крок за кроком будувати свою музичну історію.
Щодо міжнародної сцени — не люблю загадувати наперед. Зараз усі мої сили, увага й любов зосереджені в Україні. Саме тут я хочу розвиватися, створювати музику, знаходити свого слухача й будувати міцний зв’язок із ним. А куди приведе цей шлях далі — покаже час.
Яку пораду ти дала б дівчатам, які хочуть поєднувати творчість і блогінг?
– Найперше — чесно відповісти собі на запитання: “Чи справді це те, чого я хочу?”. Дуже важливо, щоб це бажання йшло зсередини, а не було нав’язане трендами, соціальними мережами чи чиїмись успішними історіями.
Поєднувати творчість і блогінг непросто. Це два повноцінні напрями, які потребують багато часу, дисципліни, сил і постійного розвитку. Якщо немає щирого інтересу до того, що ти робиш, дуже швидко можна втратити мотивацію.
Творчість може бути абсолютно різною — музика, кіно, живопис, фотографія чи будь-який інший напрям. Найважливіше — знайти те, що справді відгукується саме тобі, і не боятися вкладати в це свій час.
Мені дуже допоміг той шлях, який я пройшла. Спочатку я кілька років розвивала блог, вчилася працювати з аудиторією, шукала свій стиль і лише потім наважилася розпочати музичну кар’єру. Завдяки цьому сьогодні мені значно легше поєднувати ці два світи, адже кожен із них уже має міцний фундамент.
Тому моя головна порада — не поспішати й не намагатися охопити все одразу. Дозвольте собі розвиватися поступово, слухайте себе й не бійтеся змінюватися. Якщо ви щиро любите те, що робите, одного дня блогінг і творчість перестануть бути двома окремими напрямами й стануть природним продовженням вас самих.
Нагадаємо, що раніше автомобіль Антоніни Хижняк заглохнув просто посеред дороги, Алан Бадоєв розповів, хто пройде на “Фабрику зірок”, Анна Трінчер в ексклюзивному інтерв’ю для журналу Liza.ua відверто розповіла про справжнє значення успіху.